Перші житлові поселення на території селища Кути виникли X-XІІІ столітті – в 1930 році вченими були відкриті залишки древнього городища. Ця місцевість входила до складу Галицько-Волинського князівства, зміцнення могутності якого було тісно пов’язано з розвитком такого місцевого промислу, як солеваріння. Щодо назви «Кути», то існує ряд припущень: географічне розміщення – в куті між Черемошем та Карпатами; слово «кутати» (дбати, доглядати); в санскриті «Куті» означає «болотиста дорога», або «панорама», «галерея». Перша письмова згадка датується 1448 роком (зустрічаються і 1427 та 1442 рр.).
З середини XІV ст. Кути переходять під польське управління і в 1565 році входять до складу Снятинського староства польських королівських маєтків. У цей час в Кутах нараховувалося 33 оселі, 36 дворищ, млин і солеварня. Державцем Кут був шляхтич Юрій Язловецький, який в1590 став гетьманом Війська Запорізького. Кути мали оборонний двір, замок, про існування якого є письмові згадки з 1735,1738,1740,1778 і 1791рр.
На початку XVІІІ ст. кількість жителів Кут значно зросла – сприятливий клімат, вигідне географічне положення зумовило притік населення за рахунок польських колоністів, урядовців, а також вірменів, які рятуючись від турецького гніту й засновують тут поселення в 1678 році, займаючись торгівлею і ремеслами.
В 1765 році в Кутах нараховувалось 166 господарств, які належали полякам та русинам, 70 – вірменам, 70 – євреям, які в XІX ст. починають витісняти з торгівлі вірмен.
В 1715 році Кути отримали Магдебурзьке право – право міста на самоврядування з гербом та іншими привілеями. За основу герба була взята «Пилява» – родовий герб Потоцьких, срібний хрест в блакитному полі відкритої міської брами, права частина якої зруйнована. Тричі на рік відбуваються ярмарки, вівторок і п’ятниця – торги. У місті співіснують представники української, вірменської, польської та єврейської громад. Місто було одним з центрів гончарного промислу. З тих часів на костелі в Кутах збереглася скульптура Ісуса Христа, а саме місто забезпечувало глиняним посудом жителів ряду сіл, розташованих над Черемошем.
На початку 30-х років ХХ століття ремісничо-купецькі Кути стають одним з центрів літнього відпочинку поляків, коли на сезон прибувало до двох тисяч осіб. В місті було побудовано залізничний міст через річку Черемош, митницю, залізничну станцію, приміщення для прикордонників, тут розміщувалося управління вузькоколійової залізниці, надлісництво, повітовий суд, окружний Коломийський суд, товариство промисловців, юридичні установи. Функціонували дві семикласні школи окремо для хлопців і дівчат, діти євреїв навчались в школі при синагозі.
До 1939 року у Кутах налічувалось 1040 будинків, 5387 жителів.
